До складу Харківської  сільської  ради входять два  населених  пункти – Харківка  та  Мала  Маньківка(в минулому - Монастирок).

Історична довідка

Історія обох сіл своїм корінням сягає середини 17 століття. За переказами старожилів, назва с. Харківка походить від імені першого поселенця – Харка, село згадується в числі найдавніших сіл Уманщини.

Монастирок, в подальшому переіменований в Малу Маньківку, – від діючого   Троїцького монастиря.

         В січні місяці 1919 року в с. Мала Маньківка, як орган влади був створений  комітет бідноти, в подальшому реорганізований в сільську раду, куди входили села Мала Маньківка та Харківка. В 1985 році сільська рада була переведена в с. Харківка  та переіменована в Харківську сільську раду.

 Голодомор 1932-33 років  забрав життя  286 жителів с. Харківка та 109 жителів  с. Мала Маньківка .

На фронтах Великої Вітчизняної війни відповідно загинуло 81 та 41 наших жителів. Стійко та мужньо боролись наші земляки із фашистами в роки Великої Вітчизняної війни. Влітку 1941 року  село було окуповане фашистськими загарбниками. Страхітливим злочином окупантів було масове примусове вивезення населення, особливо молоді  до Німеччини.

Наші земляки Бобченко С., Хоменко І. брали участь у  Корсунь - Шевченківській  битві. Особливий героїзм у цій битві  проявив Чепієвський Петро Михайлович, який був нагороджений Орденом Олександра Невського.

Село визволили радянські  війська  6 березня  1944 року.

81  житель  села  загинув  на  фронтах Великої Вітчизняної війни (1941-1945). Їх імена  викарбовано на граніті  обеліску Слави, який  знаходиться в центрі села.

В повоєнні роки колгоспне господарство не тільки досягло довоєнного рівня, але й небачено зросло.

На сьогодні територія сільської ради складає 2667,5 га, з них 268,8 га територія населених пунктів. Всі  землі запасу, резервного фонду здано в оренду.

         Основним товаровиробником, розміщеним на  території сільської ради,  є філія „Харківка” ТОВ „Дзензелівське” (1260,5 га). Крім цього, функціонує 8 СФГ (334 га), 44 жителі наших сіл  обробляють землю одноосібно та 12 підприємців, які  займаються  вирощуванням с/г культур  та розведенням риби.

Всі товаровиробники систематично і вчасно сплачують податки та орендну  плату, що дає можливість забезпечити виконання плану надходжень коштів до  місцевого бюджету.

         На  території  сільської ради  функціонують установи :

дитячий  дошкільний  заклад, будинок  культури  с. Харківка, сільський  клуб с. Мала Маньківка, бібліотека, фельдшерський  пункт,  поштове  відділення, 2 магазини.

         На сьогодні  в  фельдшерському  пункті   зроблено ремонт приміщення, системи  парового опалення, ФАП забезпечений необхідним обладнанням, інвентарем та медичними препаратами. На зимовий  період установа  забезпечена  паливом .

Крім медичних працівників, одиноких жителів  наших сіл обслуговує  соціальний працівник та працівник Червоного Хреста. Їх робота заслуговує схвальних відгуків.

Задоволені жителі наших сіл роботою відділення поштового зв’язку.

 В дитячій дошкільній установі також зроблений належний ремонт, замінено котел парового опалення,  викопана криниця, закуплена необхідна  побутова техніка  та інвентар, налагоджено хороше харчування.

         Наша мала батьківщина має свою історичну спадщину, сучасні досягнення, які варті поцінування. Жителі сіл Харківської сільської ради здавна славились   працелюбністю  та своїми талановитими майстрами .                             

 

ІСТОРІЯ  СЕЛА  ХАРКІВКА

МАНЬКІВСЬКОГО РАЙОНУ

         Село Харківка  розташоване в 12 км на північ  від райцентру смт. Маньківки.

Площа населеного пункту – 197,8 га.

Історія села сягає своїм корінням ХVІІ століття. За переказами старожилів  виникло воно з чотирьох невеликих поселень – хуторів. Першим поселенцем був  селянин Харко від  імені якого і пішла назва  села. У 1760 році закладено і освячено  уманським уніатом – протопопом Стефаном Прусинським  церкву святого аристратига Михаїла. ЇЇ було приєднано до православ’я в 1768 році. На той час у селі налічувалось 105 дворів та хат.

У 1830 році 339 „ревізійних душ” Митківки (ще одна назва с. Харківка)  належали польському землевласникові Яну Котовичу. У 1870 році тут відкрито клас  церковно - парафіяльної школи, де навчав дяк. Тут навчалось 12-18 школярів.

До революції село Харківка було панським, бо тут панував Франц Іванович Котевич. Він мав прекрасний маєток, триповерховий цегляний будинок, навкруги буяли сади, квіти. Пан володів 300 десятинами найкращої і родючої землі. Це більш, ніж у всіх жителів села разом узятих. Пан мав  два водяних млини, які здавав  в оренду, два ставки,  йому належали і ліси.

         Радісно зустріли революцію селяни с. Харківка. Їм надали землю, а дітям – можливість навчатися.В 1922 році  утворилася комуна „Незаможник”, головою якої був Капралов Василь Тимофійович. Першими трактористами були Гнатюк Герасим Долматович та Капустинський  Михайло Степанович. В 1926 році була  створена перша піонерська  організація. Піонервожатою була Свірень Юлія Василівна. В 1929 році  була  створена  перша  комсомольська  організація. Перші комсомольці села – Тарнавський  Франко Іванович та  Бойченко Микита Якимович, Наумець Іван, Бабій Федір. Вони   організовували  роботу  по ліквідації неписьменності  серед населення. В 1929 році  створено партійну  організацію,  ветераном якої був Олексюк  М.М.

Колгосп було створено в  1930 році.

         Голодомор  в 1932-33 роках  забрав життя 286 жителів  села.

         Стійко та мужньо боролись наші земляки із фашистами в роки Великої Вітчизняної війни. Влітку 1941 року  село було окуповане фашистськими загарбниками. Страхітливим злочином окупантів  було  масове  примусове  вивезення   населення, особливо молоді  до Німеччини.

Наші земляки Бобченко С., Хоменко І .брали участь у  Корсунь - Шевченківській  битві. Особливий героїзм у цій битві  проявив Чепієвський Петро Михайлович, який був нагороджений Орденом Олександра Невського.

Село визволили радянські  війська  6 березня  1944 року.

81 житель села загинув на фронтах Великої Вітчизняної війни (1941-1945). Їх імена  викарбовано на граніті  обеліску Слави, який  знаходиться в центрі села.

В повоєнні роки колгоспне господарство не тільки досягло довоєнного рівня, але й небачено зросло.

 

СЕЛО МАЛА МАНЬКІВКА

МАНЬКІВСЬКОГО РАЙОНУ  ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

/ Історична  довідка /

            Село Мала Маньківка  розташоване в 12 км на північний  схід  від райцентру смт. Маньківки.

Площа населеного пункту – 71 га.

Село відоме з середини ХVІІ століття. В історичних джерелах   з 1650 року воно значиться  як Монастирок (тому що діяв Троїцький монастир), то як Маньківочка (від назви річки Маньківочки, чи від того, що першими поселенцями були родини із міста  Маньківка). Ці землі та поселення   належали польському землевласникові Франциску  Селезію Потоцькому, який у своїх маєтках  викорінював православ’я. Потоцький відвів значну ділянку землі монастиреві,яким у 70-х роках ХУІІ століття керував о. Іполит Куничний, заклав церковно – приходську шестикласну школу  для навчання дітей шляхти.

У монастирі було 14 ченців-викладачів і 400 учнів. Ігуменом монастиря став Іраклій Костецький, відомий поборник  впровадження унії  на Правобережній Україні. В цьому ж монастирі служив іноконом Гедеон, в миру Юрій Хмельниченко – син Богдана Хмельницького.

         В 1900 році в селі було 93 двори: чоловіків-233, жінок-232. На той час тут діяла  церква  та  два  млини.

         У 1905 році село Мала Маньківочка відносилось до Маньківської волості, Уманського повіту  Київської губернії, у землекористуванні населення знаходилось  477 десятин.

         На теренах села виявлено сліди трипільської культури, поселення  білогрудівської,  чорноліської, черняховської археологічних культур.

Голодомор в 1932-33 роках  забрав життя 109 жителів села .

41житель села Мала  Маньківка загинів  на фронтах  Великої Вітчизняної війни.

        На сьогодні  в селі складна  демографічна  ситуація. Загальна  кількість жителів  в с.Мала  Маньківка -152, з них дітей до 18 років-28, людей похилого віку – 102.